Як довго не було весни...
Здається, я уже забула
В ці дні безжальної війни -
Колись весна щаслива була.
Коли співає сірий птах
Удосвіта такий бадьорий,
(Не град, не постріл, не літак...)
А ранок - свіжий і прозорий.
Як заливає сонце світ
Своїм лікуючим промінням,
Щоб пробудилась із боліт
Земля, засіяна насінням.
Як переповнює твій дім
Життя, що множиться й радіє.
О весно! Подаруй усім
Себе як на добро надію.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974763
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.02.2023
автор: Тетяна Бонд