[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=ogxgbkNGs3Q[/youtube]
Любити душу без дОторку до тіла,
Душа давно все ж мріяла про це.
А чи багато так любити вміли?
Вона ж чекала ніжне лиш слівце.
Не раз вона це слово ще згадає,
Що гріє довго душу й тіло.
У серці так надійно заховає,
Вона зробити вміло так уміє.
І відкриває час від часу скриньку,
Потихо, щоб ніхто не здогадався,
Бо слово це - для неї, як перлинка,
І іншим світ для неї цей здавався.
Уже й щаслива, посміхнеться,
А скільки треба цій душі?
Що не вдалося - те минеться,
Поплаче тихо уночі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974294
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.02.2023
автор: Н-А-Д-І-Я