Любов, що бринить у душі

Я  зайшла  у  кімнату  твою,  як  же  час  пролетів    непомітно,
Де  не  раз  зустрічали  весну,  той  промінчик  від  справжнього  світла,
Кожна  річ  нагадала  мені  неймовірно  привабливі  ро́ки,
Защеміли  всі  струни  в  душі,  ніби  це  були  юності  кроки

Заглядали  у  вічі,  як  ти,  дивовижно  і  так  загадково,
Розкривався  збагачений  світ,  у  якому  було  все  чудово,
Я  стояла,  завмерши  на  мить,  доторкалась  душі  мила  казка,
Мабуть  в  нічку  мені  не  заснуть,  бо  мене  зворушила  та  згадка

Зачарована  в  мріях  життя,  там  де  рай  поселився  навіки,
Тут  збережені  всі  почуття,  які  завжди  були,  ніби  ліки
І  всміхаюсь  на  зустріч  красі,  у  якій  я  живу  і  кохаю,
Всю  любов,  що  бринить  у  душі  з  теплотою  її  відчуваю.



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974278
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.02.2023
автор: Наталі Косенко - Пурик