Що зі світом сталось? - Не збагну.
Дарма Божий Син був розіп'ятий?
Боляче, що хочеться кричати! -
Так душа сприймає цю війну.
Мамочко, ріднесенька, не плач!
Випало на долю лихоліття...
Зникне у пітьмі війни страхіття,
Щезне і безжалісний палач.
Все колись приходить до кінця.
Хоч життя здається чорно - білим
І часом таким незрозумілим,
Віра ще жива в людських серцях.
В цю годину, темну і смурну,
В краще треба вірити завзято.
Радість перемоги - нашим святом
Неодмінно стане в цю війну.
Там де Бог - там світла джерело!
Віра наша - шлях життя в майбутнє!
Вір, рідненька, Україні - бути,
Темряві загарбницькій на зло.
27.01.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974228
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.02.2023
автор: Елена Марс