Людина, а не залізо

Важливі  для  нас  кожен  день  і  година,
Бо  хтось  у  цю  мить  ризикує  життям...
Цінують  у  нас  не  "залізо"  —  людину,
Це,  західний  світе,  нарешті,  затям.
Для  вас  там,  ми  тут  —  захисна  парасолька
Від  зливи  з  ракет  московитських  і  куль.
Щоб  швидше  "вколола"  вже  ворога  "колька",
Підтримати  зброєю  треба  наш  "нуль".
Понищили  нелюди  нашого  цвіту  —
Це  втрати,  котрі  не  заміниш  нічим...
Зняв  маску,  нарешті,  х@йло  перед  світом
І  від  реноме  залишився  лиш  дим.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973707
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.02.2023
автор: Патара