А мати сина жде,
А син її в полоні.
Щоденно біль несе,
Той біль ляга на скроні.
Щоніч у молитвах
Благає мати Бога,
Щоб син прийшов не в снах
До рідного порога.
А мати сина жде
І хай там, що їй кажуть,
В думках до нього йде,
Куди дороги ляжуть.
Свою любов несе,
В душі плека надію,
Вона його спасе...
Шепоче: "Все зумію".
А мати сина жде,
І син це відчуває,
А сон думки пряде,
Сльозами витікає.
А поміж них стіна
І сотні кілометрів,
Летить, мов ластівка,
Забрати сина в смерті.
Зоя Журавка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973522
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.02.2023
автор: Зоя Журавка