Він працює на... цвинтарі. Кожного дня
він до горя людського несе особисте.
Всі, хто тут "оселились", неначе рідня,
не відмиєш під душем набутого хисту.
Чув багато плачу і надміру зітхань,
тут пробачення просять в холодних надгробків...
Де спочинок всіх прагнень людських і бажань,
важко бути байдужим впродовж купи років.
Він працює на цвинтарі. Цвинтар йому
вже давно перестав бути місцем роботи.
Смерть сприймає ще хтось, як падіння в пітьму.
Інший вимір — вона, він це знає достоту.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972997
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.02.2023
автор: Патара