Уже цвітуть сади кохання,
У яких формуються плоди.
А ти даруєш сподівання,
В саду чекаєш біля води.
А річка стривожено біжить,
У ці безхмарні сині далі.
А серце коханням гомонить,
Ховає цноту у вуалі...
Так духмяно дурманить тіло,
І все в душі переплилося.
А серце так сильно тремтіло
І чуть вогнем не зайнялося.
Твої вуста полонять душу
І дарують п'янкий аромат.
А я твій спокій не порушу,
Свідомо піду в твій каземат...
Буду з тобою до світання,
Смакувати любовні миті.
Ти подаруєш сподівання,
Будем ловить сині блакиті.
©: Віктор Варварич
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972960
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.02.2023
автор: Віктор Варварич