Повелитель - це сон

Я  люблю,  коли  падає  з  дерева  лист
Та  мотив  легітка,  його  трепетний  свист,
Дивну  пісню  дзвінку,  що  дарує  життя,
Милий  промінь  земний,  що  так  гріє  серця

А  коли  доторкається  вечір  краси,
Пестить  дотиком  ніжно  промоклі  листки
І  осіння  завіса,  чаруюча  тінь
Опускається  тихо  святих  володінь

Затихає  ріка,  щось  шепоче  мені,
А  розмови  її  ще  такі  гомінкі
Та  мотиви  нічні  набирають  ходу,
В  них  звичайно  чудово  і  все  до  ладу

Опускається  ніч  на  природні  дива,
Доторкається  казка  пелюстки,  листка
І  в  нічній  тишині  повелитель  -  це  сон,
Що  теплом  захопив  у  чарівний  полон.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972903
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.02.2023
автор: Наталі Косенко - Пурик