Ніч захмеліла, від сюрпризів зими, подій,
У нерішучості… навшпиньках підкрадалась,
Але ж раніше, все удвох не втрачали мрій,
Вона старалась, зоряна нічка посміхалась.
Хай й поміж хмар, разом з блідим місячним сяйвом,
Їй до вподоби вишиті білі рушники,
Ручного розпису із зимовим мотивом,
А ще морозом, вщент розмальовані шибки.
Хати й будинки під білосніжним покровом.
Осяйні зорями, злегка в сонних росах,
Переливаються ігристо з срібним тливом,
А вже на мить, заграва … золотеньким блиском.
Казкові ночі під парчевим простирадлом,
Були часи… ніби перелив у сузір’ї,
Землі чарівність… часом сяяла кристалом,
Злегка притрушена… в лебединому пір’ї.
Але ж то бу́ли, часи насолоди, натхнень,
А нині нічка, наче соромилась чогось,
Зима із віхолою, не співала пісень,
На жаль,бажання із нудьгою переплелось.
Та все ж підкралась, порушила спокій хмарин,
Мороз спромігся, із вітром зиму рятував,
Пухнасті в танці, розсипали білий ватин,
Не шкодували, сніжинок й білих намистин.
04.02 2023р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972814
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.02.2023
автор: Ніна Незламна