Які вони, оці воєнні сни?
Буває, відчуваєш тільки вдячність.
За що? За те, що кажеш тихо: обійми,
За цю надію, ніжність, необачність …
За що? З те, що ти своїм теплом
Мене на ніч цю утопила зовсім,
А може то наснилося обом,
Як ми блукаємо тут біля моря босі …
Отут би й залишився в тому сні,
В твоїх долонях геть пропав б навіки,
Ввірвались звуки і якісь вогні,
Не відкриваються повіки …
Так стало біло й постать вдалині,
Протягує до мене свої руки,
А десь внизу товариші сумні,
І білі лебеді, і чорні круки …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972765
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.02.2023
автор: Дружня рука