Стрепенулася тиша
Над грозою сум’ять:
Недомріяння змивша,
А облуддя —
дзижчать.
Перевіяні скрути
В жасковиння тотем.
Обезбожжям прелютим
Верховодять
сто тем.
Розкриничено-глива
ПраВотчина —
в кризі.
Вовкулаки ґвалтливі —
Преласівно зизять:
В перламутрові весни
Насіяти сквери
І
у «Завтра»
(мов чесно)
Заклямчити
двері.
17.01.23
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972445
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.01.2023
автор: *SELENA*