Є час, коли закони фізики не діють,
Де день, як ніч, а ніч горить вогнем.
Де не з заходом сонця, а від диму сутеніє,
А «град» – не лід, що падає з дощем.
Там, де тонка межа між морем і землею,
Зовсім не пляж рів’єрський на курорті.
Там, де від бою плавиться метал з бронею,
Як ті троянди з крему на святковім торті.
Де з кожним кроком «бронік» стає важче
На марші втричі, ніж коли був на стіні.
Щоб не казали, а кіло гранат там краще,
Аніж кіло гранатів на банкетному столі.
Та від напруги лиш гартується наш дух,
Де вже і інше всіх законів сприйняття.
І ще сильніше до краси природний рух,
Хто бачив смерть – краще цінує і життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971872
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.01.2023
автор: Юрій SH(Шторм)