[i] (лімерики)
« Всі люди рівні,
але деякі рівніші...»[/i]
Оруел
***
А на звіриній фермі ще триває
нікому не об’явлена війна
і їй немає
ні кінця, ні краю,
допоки є у світі сатана.
***
А нерівне і рівне існує,
і найвище буває, таки,
і миритися всує,
якщо алілуя
завивають з амвона вовки.
***
А поки відбиваються атаки
і це Європі... наче, Божий дар,
то... подаруйте танки,
«томагавки»,
готуйте антиядерний удар.
***
А фірма зека не рахує втрати,
у повара постійно є навар...
приречені вмирати
без оплати
не доповзають до тюремних нар.
***
А орки до кінця не умирають,
але живучі... [i]не здають своїх! [/i]
Вони їх роздягають
і вдобряють
чорнозем, добиваючи живих.
***
А по телеящику новини
пропагують закиди орди –
[i] люди України
дуже винні,
що тварини хочуть до води.
[b]Об’явлення[/b][/i]
А природа показала мокші,
що її чекає... і було:
війни, воші,
чмобіки подохші...
Божа кара... сонячне гало.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971843
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.01.2023
автор: I.Teрен