Ти не плач, кохана, бо краса зів’яне,
Не тривож намарне наших діточок…
Я до тебе завжди вітерцем весняним,
Подихом любові прилечу в садок.
Й не тужи, кохана - це негоже діло,
Ще розквітне юне, зовсім молоде…
У тихі хвилинки і в боях жорстоких
Знаю, що настане, що наш час прийде!
Подивись, кохана, на вечірнє небо,
Як звабливо зорі мерехтять у нім…
Там гуляють наші зірочки, напевно…
Нехай тобі сняться лиш хороші сни!
Вір лише, кохана - загояться рани
І змиє дощами нечисть всю і бруд…
Усміхнись, кохана, та подякуй небу,
Бо життя прекрасне... сміливою будь!
В. Ф. -22.01. 2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971682
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.01.2023
автор: Веселенька Дачниця