Гуляв бичок
Гріє сонечко…з висоти,
Де б позбутися самоти,
Шум послухати трав й пташок,
Йшов бичок, спішив у лісок.
Радів, мріяв, гуляв бичок,
Вже й пристав, приліг на бочок,
Нехай трішечки, полежу,
Он за пташкою, постежу,
Ба співає, веселенька,
І сама, така гарненька.
Пісень звуки та й в унісон,
Мов колиска, подолав сон,
Тож крайнеба сонце лягло,
Подарило усім тепло.
Є котики…
Є котики біленькі,
Є котики сіренькі,
Чорненькі і руденькі,
Пухнасті і гладенькі.
Є котики миленькі,
Завжди всі веселенькі,
Сміливі і завзяті,
Вганяютьжваво в хаті…
Тож радісно й дитинці
Погладить їх по спинці.
Загрався…
Котик з мишкою загрався,
Упіймати сподівався,
Вона ж хитра, шусть у нірку,
Кота ніс, влучив у дірку,
От халепа, довго грався,
Знов голодним… я зостався.
По калюжці
По калюжці... туп- туп –туп,
Вмить водичка... хлюп-хлюп-хлюп,
Не згасити почуттів,
Налякала горобців,
Погулять, мій настав час,
Теплий промінь... пестить нас.
2022р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971587
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.01.2023
автор: Ніна Незламна