Чоловіки

Побрязкувала  зброя  в  темноті
І  гільзи  кулеметні  під  ногами.
Бувалі  у  жінок  і  холості,
Ішли  бійці,  пошарпані  боями.

Під  місяцем  -  сніги  і  Соледар,
На  всю  рівнину  спалені  руїни...
Подавиться  кремлівський  недоцар
Ковтаючи  шматочок  України.

Містечко  не  здає  за  просто  так,
Хто  витримав  під  Києвом  облогу.
І  в  відступі  ще  юний  холостяк
Вбачає  стратегічно  перемогу.

Сковтне  боєць  у  горлі  гіркоту.
Ще  правило  спрацює  чоловіче.
На  втрачену  недавно  висоту
Комбат  його  піднятися  покличе.

В  чужу  ріку  бригадівський  понтон
Саперна  рота  кине  в  передмісті.
І  рветься  нетерпляче  батальйон
Руїни  дотліваючі  зачистить.

Не  змиряться  з  поразкою  стрілки,
Вчорашні  петеушники  і  старші.
На  точці  вогневій  чоловіки
Коробки  набивають  для  реваншу.





адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971394
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.01.2023
автор: Леонід Луговий