Чомусь згадалося мені,
Листям писали ясени.
Неначе все було у сні,
Зустрілися ми восени.
Враз погляд погляду зустрів,
Навіть по тілу вдарив струм.
Тримавсь в душі декілька діб,
Заполонив він безліч дум.
Той погляд бачився у сні,
Неймовірною картина.
Наступна зустріч навесні,
Прийде щастя нам година.
Наша любов не підвела,
Така єднає усіх нас.
Весь шлях освячує зоря,
Надходить певно в якийсь час.
Тож недаремно все звучить,
Єднаймося в один кулак.
Настане всім щаслива мить,
Забудемо, що в нас пітьма.
Й Україні зросте слава,
Заполонить весь білий світ!
Всім загиблим, вічна пам'ять,
Повага наша і уклін!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971227
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.01.2023
автор: Валентина Ярошенко