Я вас перестану шукати
У темних, неві́даних снах.
Я вас перестану гукати,
Як кров закипить на губах.
Обіцяючи щастя здобути,
Тихо назад відійду.
Замало вас просто забути -
Замало забуть про весну...
Я вас перестану любити,
Як впа́де остання зоря.
Зможу себе отруїти,
Щоб стріти якесь забуття.
Димом "виведу" серце,
Що найгірше зі створених плям.
Я буду вас за́вжди шукати
У людях, у "зараз", у "там"...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971060
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.01.2023
автор: Тетяна Білогай