Ми стали поколіннями війни…

Ми  стали  поколіннями  війни,
Змінилися  назавжди  наші  очі,
Прокинулися  мужніми  сини,
Покрились  сталлю  голоси  дівочі  

Весна  квітуча  в  лютому  застигла,  
Цвітіння  вишні  білими  слізьми,  
Птахів  земля  злякатися  не  встигла,  
Як  знову  опинилась  у  зимі  

І  фарб  таких  не  має  ще  у  світі,  
Щоб  приховати  сиву  біль  сердець,  
Не  вистачає  молитóв  у  заповіті,  
Терновий  розірвати  наш  вінець  

Ніколи  вже  не  буде  як  раніше,  
Це  наша  доля,  не  жахливі  сни,  
Ми  стали  на  одне  життя  сильніші  
Ми  стали  поколіннями  війни...

Ми  стали  поколіннями  війни,  
Змінилися  назавжди  наші  очі,  
Дорослими  прокинулись  сини,  
Дівочі  руки  стали  вмить  жіночі  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970888
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.01.2023
автор: sntgeorge