На вересневім вигині



На  вересневім  вигині  чорніє  ніч
Серпневі  закінчились  зорепади
Сріблясті  роси  впали  на  левади
Чарівні  звуки  линуть  з  увсебіч.
Голубить  вітер  зачіски  берез.    
Зоріє  небо  сяйвом  пломенистим
Усипане  зірками  мов  намистом
Красуня  осінь  водить  полонез
У  небі  павутинок  серпантин    
Окіл  милує  різноцвіт  барвистий
 І  золотавий,  й  вогняно  -  багристий  
І  сяють  зорі  мов  аквамарин.
Цей  мир  і  спокій  розтоптав  рашист
Підступно  й  підло  вдершись  в  нашу  хату
Смертей  та  горя  нам  приніс  багато
Злобливий,  хижий,  лютий  терорист.
Та  біснуватим  не  здолати  нас!
Козацький  дух  і  волю    незбориму!  
Щоб  гнати  ворогів  з  Донбасу  й  Криму
Знов,  як  колись,  покликав  тулумбас  
Щоб  квітували    в  обріях  весни
Під  мирним  небом  дивні  первоцвіти
Щоб  в  мирі  й  спокої  зростали  діти
І  щоб  не  знали  всіх  жахів  війни.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970793
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.01.2023
автор: євген уткін