Сороки, ворони та їх пташенята
Зібрались докупи, кружляють завзято.
Хоробрі, маленькі горобчики – поряд…
Про щось між собою, напевне, говорять.
Рухливий малюнок зливається з небом.
Життя там своє, свій існує перéбіг.
Хмаринки, що білі – чорніють раптово,
Під пильним, суворим Небесним контролем.
Наразі це тільки ранкова картинка.
Мінлива вона, бо нічна скатертинка
Уже на сторожі, дні взимку – короткі.
Життєві дороги, на жаль, незворотні…
Картинка красива, та знову – сирена!!!
Замислила щось ненависна гієна.
Кружляють птахи, не дай Боже, ракети!
Окопів та вражих нема кулеметів.
Так хочеться жити у злагоді й мирі.
Всі війни щоб згинули, люди – щасливі.
Пройшовся сніжок по дорозі січневій…
Про мир наші мрії в напрузі щоденній…
11.01.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970719
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.01.2023
автор: Вікторія Лимар