Клятий біль мою душу розриває,
Усе це чинить не наситна війна.
Ти, Друже, на алеї спочиваєш
І уже не звучить життєва струна.
Ніжне сонце тебе не приголубить,
Не обійме мила донечка твоя.
А лишень сурма за тобою трубить
І тіло окутала сира земля.
Ти віднайшов вічний спокій, солдате,
Ця куля обірвала твоє життя.
Над могилою плаче сива мати,
А ти полинув у сіре небуття.
Світла пам'ять про тебе буде жити
В наших, Миколо, зажурливих серцях.
Клятий ворог душу не зміг убити,
Ти, Миколо, до Бога проклав свій шлях...
Вічна пам'ять Миколі Булеці, який віддав своє життя за нашу свободу! 😥🕯🇺🇦
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970094
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.01.2023
автор: Віктор Варварич