Щось гребеться в огороді...
там, де ясне сонце ходить...
То звичайний був крадій...
Ненаситний лиходій!..
- Що хотів знайти, чужинець,
із московії злочинець?..
Ти шукав собі рабів?!
Ще й немислимих скарбів...
Не навчила тебе мати,
що чуже не можна брати!
Жив так само й батько твій...
То ти й лізеш в дім чужий...
Всі сліди твої криваві!
І про тебе лине слава
до самих небесних зір!
- Ти жорстокий дикий Zвір!..
Ти не був ніколи добрим...
Зло твоє летить за обрій!
Згинеш сам в моїм краю!
Згубиш тіло у бою...
А душа полине в пекло...
- Ти тікай! Поки не смеркло...
Хоч вже пізно... за гріхи
будеш жаритись віки...
А в моїй країні люди
відбудують всі споруди!
Заколоситься пустир!
Буде щастя, буде мир...
2.01.2023 р.
Фото з інету.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969990
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.01.2023
автор: Любов Вишневецька