Ніжно він її кохає
І неначе забуває,
Що вона вже не для нього.
Не для нього? А для кого?
Пізня крапка дуже жирна
Вже поставлена, як символ.
Прикрість в тому, що нікому
Не належить насолода.
Насолода так любити,
Щоби не хотіти жити.
Або все ж таки хотіти?
Намагатися, здобути,
Ласувати це кохання,
Пломеніти від бажання,
Випити горнятко щастя.
Це і є його причастя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969487
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.12.2022
автор: Олекса Кремінь