Я радий, що ми знову на зв’язку.
Що знову я спілкуюся з тобою.
Що паузу, здавалося б, тривку,
Ти, все ж таки, зробила нетривкою.
Зізнаюсь, я вже навіть не чекав,
Що ти відновиш наше спілкування.
Я твої фотки всі повидаляв,
Щоб не втрачати самообладання.
Щоб легше від розриву відійти,
Себе докупи склеїти, зібрати.
Але я радий, що з’явилась ти-
Не довелося довго сумувати.
Мовчання існувало кілька днів,
І, зрештою, ти перша написала
Маленьку фразу з трьох коротких слів,
Але та фраза більше промовляла.
Так, дійсно, в тих словах я прочитав
Що ти за мною теж, як я, сумуєш.
Або я просто сам собі збрехав,
І ти зі мною, як завжди, жартуєш.
Хоча, скоріше всього, я правий -
Твій красномовний натяк означає,
Що я для тебе зовсім не чужий,
Й тобі, чомусь, мене не вистачає.
І це найважливіша із причин
Чому я так, по-справжньому, радію.
Радію, що я зараз не один.
Радію, що тобою володію.
І ти за мною сильно не сумуй.
Ти просто знай - я є, і я чекаю.
Через вірші на відстані відчуй
Як я тебе думками обіймаю.
2020 рік
Номер картки для донатів:
Ощадбанк
4790 7299 3591 8979
Мостюк Сергій Миколайович
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969479
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.12.2022
автор: Сергій Мостюк