Час плине швиденько, як човник водою,
Сів я в той човник дитиною малою,
Під лататтям рибини в глибині холодній,
А на бережку дівчини хороводи водять,
Біжить човник течією, біжить без упину,
Ось у нім я досі сиджу, молода людина,
На рогозі синя бабка, в небі сонце сяє,
Плине, плине човник мій, а куди не знаю,
Не лишає на воді ніякого сліду,
Хто побачить човник той - не займайте діда,
Сам зупиниться колись в сухім очереті,
Вже не збудять його півні, ні другі, ні треті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968919
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.12.2022
автор: Лісник