У мікрокосмі нетямущого,
Що прагне втішного оздоблення,
Є макрокосму уособлення.
Монада – першопринцип сущого.
Безмежні втілення Єдиного
Не світу сотворінням здійснені,
А розгортанням Бога в мисленні
У струмінь світла інтенсивного.
Монада – Абсолютний Максимум.
Гудуть коловороти Всесвіту.
Ієрархічну чути бесіду,
Яка впливатиме на я́кість дум.
Така бурхлива самовідданість –
Світи просипані мов гранули –
Ми розгортання цього прагнули,
Аби відчути душ спорідненість...
06.05.2019
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968545
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.12.2022
автор: Олена Студникова