Білим по білому зиму малює хурделиця.
Кава втекла і шипить на плиті, як змія.
Я десь далеко - думки то плетуться, то стеляться,
Наче наснилося щось,
Та ніяк не згадаю ім'я.
Тіні в кутку зачекалися кави та ласощів -
Не ворухнуться...
А свічка іскрить, мерехтить.
Тут вітерець крізь кватирку приніс трошки пахощів
Наче з дитинста -
Морозець,
Ялинка...
На мить...
Світла нема - вогник свічки у вечір уплетено.
Мрії, фантазії,
Пісні тонкий серпантин...
Десь під ялинкою в лісі снігам заметено
Сонця яскравого теплий весняний бурштин.
Білим по білому...
Грудень холодний та стриманий
Аркуш тоненький розріже на сотні стрічок.
Той хто спіймає - напише бажання омріяне -
Збудеться все в теплім світлі різдвяних свічок...
15.12.22
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968423
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.12.2022
автор: Наталі Рибальська