Цей променад між осінню й зимою
У тихий і самотній ліс,
Де зустрічались ми колись з тобою,
Розради серцю не приніс.
Таке ж п’янке повітря огортає,
Дерева ті ж, на стежці слід….
Донині тут моя душа блукає,
Як почуття минулих літ.
Нехай мій сум хмаринкою розтане,
У вирій відлетить, мов птах….
Твій поцілунок ніжний - і останній -
Відчую знову на вустах.
Тетяна Котельнік
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967200
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.12.2022
автор: Покровчанка