Висить картина дивна над столом,
Милує очі рідною красою
Та зігріває трепетним теплом,
Чарує ніжно, звабливо весною
На ній я бачу неповторний сад,
Що серце вабить неймовірним квітом,
А далі де розміщений фасад
Чарівний аромат кружляє світом
Бузок сховався у гілках верби
Та я його помітила вже згодом,
Його зелені трепетні листки
Неначе прославляли землю родом
Стежина пробігала, як життя,
По ній ходила з братиком до школи,
Ми прокладали шлях свій в майбуття,
Завдячуючи все щасливій долі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966916
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.11.2022
автор: Наталі Косенко - Пурик