Дорога та, де не мої сліди.
Й будинок той, де не моє вікно.
І вітер той, й сніги мої, сніги!
– Вже все одно.
Й кривавий вечір, і останнє па,
Й кордебалет із цими (не) людьми,
Серед яких знов губиться тропа
І спокій між грудьми.
І крок іще – назустріч тишині,
І ще один – аби в останній раз...
І навіть там – в далекій чужині
Вигнанцем я між вас.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966911
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.11.2022
автор: Макс Дрозд