Плачуть за тобою небеса.
Темна і холодна тече вода.
В серці оселилася зима.
І примари водять хороводи.
Ти загинув. Більш тебе нема.
Свічка догорає у ікони.
Не почують більш твої слова,
Не побачать посмішку ніколи.
Стара мати мовчки у вікна.
І журба сльозою по обличчю.
Сина рідного думками проводжа
В сон його останній і одвічний.
Батько біля грубки щось шуршить.
Тремтять руки - у вогонь кидають дрова.
Ніби душу хоче відігріть -
Син назавжди повернувсь додому.
Спи, солдате, у землі спочинь!
Адже вже свою полишив війну,
Ти віддав усе, як боронив
Землю батьківську і рідну Україну!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966743
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.11.2022
автор: DeViAl