Не стріляй!

Смерті  не  треба  нікому  бажати!
Краще  молись  за  омріяний  мир!
Зламана  доля,  розтрощена  хата  -
Все  це  доволі  відносно,  повір!

Всі  "за"  і  "проти"  досліджуй  уважно
І  поміркуй,  як  міркує  глядач.
Жінку  твою  зґвалтували?  Не  страшно!
Ти  посміхнись!  Або  просто  пробач.

Злість  у  душі...  Як  же  це  небезпечно!
Вбили  дитину?  Ну  що  ж!  Це  -  війна!
Не  переймайся.  Тут  буде  доречно
Фікус  полити,  що  біля  вікна.

Смерті  нікому  бажати  не  треба  -
Ворогу,  другу,  противнику  теж.
Ти  подивися  на  радісне  небо!
В  серці  добро  хай  не  знатиме  меж!

Треба  домовитись!  Досить  стріляти
Там,  на  полях,  де  запеклі  бої.
Треба  усі  ці  бої  скасувати!
І  заспівають  про  мир  солов'ї.

Смертю  за  смерть  -  це  жорстокі  потреби!
В  пеклі  страшному  вигадуй  свій  рай.
Вбивці,  що  вже  розвернувся  до  тебе,
Ти  посміхнись!  Не  стріляй!  Не  стріляй!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966203
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.11.2022
автор: Артур Дмитрович Курдіновський