Ілюстрація -Олександр Шандан
Зустріла якось Сорока Собаку.
-Що зголодніла у пошуках перекусити?
-Немає харчів для нас в доступних баках
І тяжко так ,що хочеться завити.
Хазяїн відпустив напризволяще ,
бо я мабуть для нього застарий .
Він думав що на волі буде мені краще І не цікавить чи мертвий я чи живий.
Ходжу дворами ,шукаю їжу.
Хто дасть сухариків ,хто пінка під зад .
Я так своє життя ненавиджу ,
я так би залюбки повернувсь назад .
Попереду зима ,мороз чи смерть під небом
чекає всіх безхатьків ,що ж робити ?
Суспільству ні собаки ні коти нетреба .
Тварин можуть не всі любити.
-Знайдуться люди добрі хай не відразу ,
але вони зігріють своїм теплом .
А поки ось бери ,знайшла я в смітнику для тебе м'ясну зразу .
-Я дякую тобі ,що твоя душа живе з добром !
Мораль є у цьому ,багато не треба ,
Потрібно любов'ю тварин зігрівати.
Якщо не зможете взяти до себе ,
знайдіть час хоча б годувати .
-
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966201
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.11.2022
автор: Виктория Покора