Мов субстанція мисляча, ти маєш завжди свій голос.
Батько історії Геродот називав Борисфеном.
Тюрки, печеніги, половці Ізомом кличуть уволю...
В Скандінавських сагах - "вода вандів" вже не має імен.
Наші предки слов'яни іменували Славутичем.
Козаки називали тебе своїм добрим вже братом.
Україні несе він славу, що хочеться почути...
Взимку, влітку - благодать, нам любо дати пригадати.
Всіх вражає Дніпро своєю вельможною величчю
В різний свій вік і за настроєм він буває нечутним.
Це велика і билинна ріка - поета версія.
З півночі на південь тече, із минулого в майбутнє...
Ллється, біжить крізь долі і душі козацького роду,
Крізь пісні і мову... Ти є символ єднання людського.
Русло твоє не зміліє ніколи, як любов, добро.
Гріє народу дороги Дніпро і жде Перемогу!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965875
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.11.2022
автор: Маг Грінчук