Дозвольте накидАти три рядки...
А, може, трохи більше. Не турбуйтесь.
Ми знову самовпевнено на "ви",
Тому укотре сильно не дивуйтесь.
Я вам писала зранені слова...
Я вам кричала голосом байдужим,
Що із "було" лишилося "нема"!..
Я ж вас благала стишено про стужу.
Уже не вірю правді чи брехні.
Мізерне "ти" втрачає титул "справжність".
Ми знову самовпевнено на "ви",
Що боїмось надати людям "важність".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965027
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.11.2022
автор: Тетяна Білогай