***
колись ми з тобою бували в одній воді
вище за течією водо веди веди
тобі залишалась не я а сама вода
ні тіні моєї ні ритму в її ході
прірва у пам’яті наче холодний вир
віра в забуте наче голодний яр
вниз течія неслася ходи ходи
мені залишався не ти а сама вода
і де той намул і де саме та із глин
глиби незграби більші за цю ріку
всотує мов стороте та все углиб
море що стихло
всохло на нашім віку
8 червня 2022 року
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964660
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.11.2022
автор: Єлена Дорофієвська