Душа моя в пітьмі – Заграй!
Я арфу ще в спромозі чуть
І пальці ніжні сум нехай
Над вухом шелестом несуть.
Як є надія в серці цім,
Цей звук зчарує знов його,
Як лід в очах – сльозою він
Стече, звільнивши від всього.
Та хай сягне напруга стель
І ноти радості облиш,
Я сліз бажаю, менестрель,
Щоб серце витримало лиш;
Бо переповнив його жаль,
І краяв біль в пітьмі нічній,
І гірше ще болить нехай,
І згине – чи злетить мерщій.
03.11.2022 Гречка Віталій
My Soul Is Dark - poem by Lord Byron
My soul is dark – Oh! quickly string
The harp I yet can brook to hear;
And let thy gentle fingers fling
Its melting murmurs o’er mine ear.
If in this heart a hope be dear,
That sound shall charm it forth again:
If in these eyes there lurk a tear,
‘Twill flow, and cease to burn my brain.
But bid the strain be wild and deep,
Nor let thy notes of joy be first:
I tell thee, minstrel, I must weep,
Or else this heavy heart will burst;
For it hath been by sorrow nursed,
And ached in sleepless silence, long;
And now ’tis doomed to know the worst,
And break at once – or yield to song.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964596
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.11.2022
автор: Віталій Гречка