Тобою я мрію і бачу заквітчані сни,
У спогадах ти гомониш колисковою мами,
Казками бабусі про бузьків, які восени
Курличуть тобою, як в ирій летять над морями.
Я чую тебе у потоках стрімкого Дніпра,
У подиху вітру, у ніжнім птахів переливі.
Я чую твій голос і серце моє завмира,
У кожному слові здіймаються ноти щасливі.
Моя рідна мово, у Всесвіті цьому без меж
Тримаємо стрій у важкому з врагами двобої.
Та скільки тебе не топтали, ти досі цвітеш,
Бо мова - це зброя, а кожнеє слово - набої.
© Зоряна Кіндратишин
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964499
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.11.2022
автор: Зоряна Кіндратишин