Плаче осінь за вікном моїм,
Та її не важко зрозуміти,
Бо війна прийшла у кожен дім,
Гинуть молоді, старі, і діти.
Гинуть мужні воїни в боях,
Серце крає пісня "Пливе кача",
І від бомб здригається земля,
І від сліз дорослих, та дитячих.
Ллєш на землю сльози чом, як град,
Може, що пишаємось собою,
Що створили бомби, танки, "град",
Автомати, і до них набої?
Може, що законами Творця:
Щоб Його любити, і творіння,
Ніби дишлом, крутимо в серцях,
На догоду гордим всім хотінням?
Косить смерть людей, ніби косар,
Хто ж зумів від неї відкупитись,
Бо підвладний їй і раб, і цар,
Чом собою хочемо хвалитись?
Звістка, що Христос платив життям:
Викупив із рабства смерті душі,
Чом не викликає почуття-
Гордість замінити на послушність?
Може Переможцю смерті, ми
Скажемо: прости нас, Боже, грішних,
Щоби перед Богом і людьми
Жити, як живуть в раю - безгрішно?
І слухняних Господу, тоді,
Як дітей, Він буде захищати,
І Його, на Божому Суді,
Душі будуть мати Адвокатом.
Може осінь тому сльози ллє,
Що зима чекає за порогом?
А, ось, душам віру Бог дає:
Що зима і смерть у владі Бога!
Бо любов - одвічна Суть Творця,
Його Суттю щоб опанувати,
Треба згоду щоб дали серця
Богу ними вічно керувати.
Листопад, 2022
####################
Плачет осень за моим окном
Плачет осень за моим окном,
Может оттого, что перед силой,
Той, что покрывает реки льдом,
Осень, как опавший лист, бессильна?
Думала, что всех она сильней:
Лето, как царя, повергла с трона,
Вдруг, почуяв средь недолгих дней,
Отберёт зима её корону.
Царский, шитый золотом наряд,
Ветер разорвёт, на землю бросит,
Что ж ты свои слёзы, словно град,
Безутешно льёшь на землю, осень?
Может одиночество страшит,
Взглядом, провожая птичьи стаи,
Что зима метелью закружит,
На трон власти гордо восседая?
Мы ведь тоже плачем от потерь,
Так что нам понять тебя не сложно,
Боль утрат терзает, словно зверь,
Кажется, что выжить невозможно...
Знаешь, осень, верой мы сильны,
Что зима и смерть во власти Бога,
И, что будут все воскрешены,
Кто ушёл в последнюю дорогу...
Верных и неверных воскресит,
Каждому воздать чтоб справедливо:
Гордецов на муку оживит,
Любящих для вечности счастливой.
Ведь любовь — святая суть Творца,
Коль Ему верны, как Божьи дети,
Возведя Христа на трон в сердцах,
Как сказал Он, не увидим смерти!
Октябрь, 2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964435
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.11.2022
автор: Ведомая любовью