Чого ж ти преш сюди, заразо,
Чому прийшов в наш рідний край?
Та краще здох би ти відразу,
То може б ще попав у Рай.
А так – горіть тобі у пеклі
І жарить душу на смолі
За звірства всі оті мерзотні,
Що твориш ти у цій війні.
Щоби до сьомого коліна
Твій рід спокутував цей гріх,
Й на постать твою жалюгідну
Плювали щоб з кутків усіх;
Своїх нащадків щоб не бачив,
Ніколи на своїм віку..
Ніхто й ніколи не пробачить
Тебе за підлість, за війну.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964333
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.10.2022
автор: Ольга Калина