Країна темряви й потвор,
Там де лютує злість і мор
Сусідський шмат собі землі,
Аби й вони жили в імлі
Відтяпати взялася враз.
Воякам віддала наказ:
Все знищить світло на землі,
Живуть де немічні, малі,
Щоб в їхніх селах та містах
Навіки поселився страх.
І у тенетах холоднеч
Точився міжособний меч.
Щось в задумі пішло не так,
Від вибухів, страшних атак
На злість пітьмі, поміж смертей
В них відродився Прометей.
І кожен частку світла ніс,
Вогонь той не боїться сліз.
Та зігріває, не пече
І став народ плече в плече.
Так спалахнув той смолоскип,
Що демон темряви осліп…
Ніколи не здолать пітьмі,
Людей, що світлом є самі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963859
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.10.2022
автор: Ірин Ка