Великий час великого народу
бринить в піснях над плетивом доріг:
ні давню славу, ні твою свободу
ніхто, Вкраїно, згарбати не зміг!
Твій страдний шлях живої і святої
червоно-чорним вишито в віках,
і квітнуть чари вроди молодої
в очах дівочих, в мріях і вінках!
Палали війни з заходу до сходу,
ставали прахом боги і вожді,
але нема й не буде переводу
козацькій славі на святій землі.
Через віки, крізь біль і безнадію,
в холодну ніч і у пекучий день
моя Вкраїна правдою зоріє
в квітках калин і в мареві пісень.
Тож помолімось, люди, за Вкраїну,
за її вдачу вічно молоду,
за пам'ять тих, хто у лиху годину
на свої плечі зміг прийнять біду!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963656
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.10.2022
автор: Світлана Березняк