Причаївся день у шафі,
споглядає у щілинку,
як по колу ходять жахи,
колихаючи ялинку.
Розповзлася тінь по стелі
від нічного корогоду*
тих жахіть, що ув оселі
брались створювать негоду.
День завмер, бо чує шепіт –
позбирались жахи в купу –
під пацючий року шкребіт
хтось направив їх у дупу.
Смачно спить той хтось та бачить:
тінь, ялинку, день у шафі
та кумедну необачність
корогоду дивних жахів...
04.01.2020
*корогод - те саме, що хоровод
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963437
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.10.2022
автор: Олена Студникова