Я бачив небо над селом
Й в поклоні доторкнувсь чолом
До пам'яті, що тут шарами
Спресована в віках роками.
Мов книга, що лежить до часу
І набирає щораз масу
З нових подій, людей, пригод
Де поколіннями народ,
Міняючи облич картину,
Що заселяв оту долину,
Вважав домівкою її.
Сліди лишаючи свої
На сторінках книги буття
Бо б'є тут джерелом життя
В відміряний кожному час,
Який єднає усіх нас
Кого Серет обняв півколом
І На Горі й живучих долом.
Немає значення коли,
Але якщо сліди були
Твої залишені отут
Від Оболоні аж по Кут,
Відгомін чутимеш щораз
В думках відмотуючи час...
19.10.2022 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963266
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.10.2022
автор: Олекса Терен