Втомились?! Звісно, що втомились.
Всі так втомились від війни...
Та вороги ніде не ділись,
Лютують, казяться вони.
То ґвалтували і знущались,
А то палили геть живцем,
І скрізь тіла мертві валялись,
І хоронили їх тихце́м.
Втомились слухати новини
Про вбивства, обстріли, біду:
Когось в будівлі привалило,
Когось шукають - не знайдуть.
Втомились жити на руїнах
Без світла, їжі та води,
Скитатись по чужих країнах -
Вернутися ж нема куди.
Втомились слухати сирени,
Щораз спускаючись в підвал,
Про близьких думати щоденно,
Боятись вибухів, завал.
Втомились ждати перемогу
Й коли та раша пропаде,
І тамувати біль, тривоги -
Немає ж спокою ніде.
Всім важко, всі уже втомились...
Та прошу, добре пам’ятай:
Дівчата й хлопці не втомились
Ті, що боронять рідний край!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963180
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.10.2022
автор: Ольга Калина