Зруйноване дитинство горем
до болі розриває серце.
І кров у скроні бурлить морем
і землю нашу топчуть чужі берці .
Ракети зносять в темряві квартали
і гинуть мирні у ві сні зненацька.
За землю свою на захист воїни повстали
проти тих , хто був колись нам "братським".
Зруйноване дитинство болем .
Й навіщо гріх такий на себе взяли?
І душі мирних випалили горем ?
Серед добра ви темряву обрали.
О Боже ,люди зупиніться!
Навіщо землю попелом вкривати ?
В свої домівки негайно поверніться !
Не треба нас від мирного життя спасати !
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963050
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.10.2022
автор: Виктория Покора