коли дивишся в очі довго-довго
коли дихаєш ледь чутно
коли цигарки скінчились
і ти знічев*я змінив зачіску
а я натягла панчохи і маску
на здачу
коли ти навіть (!)
перестав пити
я стала перестала
вставати рано
допізна дивитись феліні
перемикати канали
доторками думок-запитань
коли ти вмить зрозумів вічність
і сказав улюблене *нахаба!*
я стала-перестала
роздягатись за власним бажанням
приймати душ
не руш спогадів
не наші й не мої тим паче.
відрікаюсь, вічно-поетичний
улюбленцю. відрікаюсь
намагатись не-думати про
твої перламутрові посмішки
відрікаюсь.
коньяк не з твоїх
пришерхлих спраглих
губ
без кохаю. без з містовний
коштовний дарунок
ти виблискуєш.
я вчуся мовчати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=96285
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.10.2008
автор: Аделаїда