[i]« Майстри і на ходу
підметки рвуть...»[/i]
Фразеологізм
***
Оперені сягають висоти,
коли гадають, що вони – лелеки.
До відьом на мітлі їм ще далеко,
але з усього видно, що чорти...
несамовитих краще обійти,
а от лукавих обійти нелегко.
***
Помітні у поезії піїти,
що вихваляють іноді себе...
їх навзаєм оцінюють кобіти,
не знаючи, що автори сучліту –
бувають на підсосі каґебе.
***
Щезають друзі і немає часу
побачитися хоч одного разу,
допоки не пішли усі за край...
та пам'ятаю лиця, очі, фрази
і на прощання кинуте, – бувай.
***
Мітла не вимітає окупанта
і не жене до раю... в шию – геть...
знецінені культура, віра, честь –
то неуки взялися нас повчати,
а нелюди усюди сіють смерть.
***
Читаємо псалом сорок дев'ятий,
що надихає націю на труд.
Нас, може, і не так уже й багато,
але усі ми віруємо свято,
що винищимо орків та іуд.
***
В польоті перевзулися нардепи,
але вертають на свої круги
якщо не явні дурні і дурепи,
то явно, що таємні вороги.
[b][i]Очікуване[/i][/b]
Жаль, не іде сьогодні мова
про перемогу на війні...
а десь у сивій далині
оберігає нас Покрова
під омофором у вогні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962848
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.10.2022
автор: I.Teрен